-
1 доручати
= доручити1) ( покладати на когось виконання) to charge ( with), to commission ( with); to entrust ( with)2) ( віддавати у розпорядження) to entrust (to)
См. также в других словарях:
покладати — а/ю, а/єш, недок., покла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) на кого – що. Доручати комусь, чомусь виконання певного завдання. || Зобов язувати когось що небудь робити, примушувати до чогось і т. ін. Покладати відповідальність. Покладати надії. 2)… … Український тлумачний словник
поручати — а/ю, а/єш, недок., поручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех., також з інфін., рідко. Покладати на когось виконання чого небудь; доручати. || Покладати на когось турботу про кого небудь … Український тлумачний словник
доручати — а/ю, а/єш, недок., доручи/ти, ручу/, ру/чиш, док., перех., також з інфін., кому, чому. Покладати на когось виконання чого небудь. || Віддавати кого , що небудь у повне розпорядження когось … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник